Донбас Медіа Форум-2020

Сьомий рік війна на сході України є головним джерелом політичної конфронтації всередині країни. Будь-які спроби вирішення конфлікту викликають негативну реакцію тієї чи іншої частини суспільства. Це лише зберігає статус-кво в зоні конфлікту. У цьому контексті роль медіа у висвітленні ситуації на Донбасі є визначною. Чому всі спроби досягти консенсусу навколо "питання Донбасу" раз за разом зазнають невдачі? Який позитивний порядок денний в інформаційному просторі могла б об'єднати "яструбів" та "голубів"? Чи може медіа стати майданчиком пошуку рішення?

Під час дискусії буде презентоване дослідження щодо рівня обізнаності співробітників ЗМІ механізмів саморегулювання медіа. Зокрема, відповідно до результатів цього дослідження питанням саморегуляції цікавляться 97% опитаних медійників, однак, лише 46% з них намагаються бути в курсі останніх подій. Тож, експерти матимуть можливість обговорити головні проблеми у сфері саморегуляції та її сприйнятті працівниками медіасфери.

Окрім того Координатор проектів ОБСЄ в Україні починає роботу над впровадженням моделі уповноваженого із дотримання стандартів в індивідуальних медіа. Таким чином міжнародний досвід діяльності прес-омбудсменів стане в нагоді, аби побачити особливості такої роботи.

Дискусія організована за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Поговоримо під час панелі про нетипові підходи до критичного мислення та протидії дезінформації. З тим, як зростає кількість часу, який ми проводимо онлайн, зростає і наша вразливість до інформаційних маніпуляцій у цифровому просторі. Неякісні медіа, неконтрольований контент соцмереж, координовані атаки тролів і ботів - ці та інші інструменти удосконалюються надзвичайно швидко та потребують не менш креативних засобів протистояння. В той час як ми з захопленням колекціонуємо котиків у банківському додатку, збираємо бейджі постійних відвідувачів у Foursquare та міряємось кілометрами із друзями у strava, чи може таким інструментом стати гейміфікація?

Падіння доходів від прямої реклами, стратегії повернення клієнтів. Збільшення та утримання трафіку та читача. Зміна редакційної стратегії. Віддалена робота, інструменти для роботи і планування. Психічне та фізичне здоров'я команди, мотивація, виклики для медіаменеджерів. Все це - виклики, з якими стикнулися локальні редакції через COVID19. Як вони долали перешкоди та які нові правила гри запровадили у повсякденній роботі?

Когнітивний простір суспільства будується на складній комбінації та взаємодії смислів і символів (своїх, чужорідних, токсичних), полеміки про історичну пам'ять і постійним інформаційним потоком, що містить дезінформацію як з зовнішніх, так і внутрішніх джерел. Все це формує середовище, в якому мають можливість культивуватися наративи, що можуть зміцнювати націю та її когнітивну самосвідомість, так і повністю ворожі їй.

Які когнітивні вразливості окремих людей та цілих спільнот є підґрунтям для розповсюдження токсичних наративів? Як подібні наративи адаптуються та мімікрують в залежності від середовища? Під час дискусії обговоримо основні дезінформаційні меседжі в когнітивному просторі українського суспільства, простежимо їх транзитивність та розберемо конкретні стратегії викриття інформаційних впливів. Окремо зупинимось на інструментах, які дозволяють досліджувати дезінформаційні кампанії в мережі.

Події останніх років привернули багато уваги до поляризуючого впливу медіа, соціальних мереж та блоґерiв на суспільно-політичні процеси, а також до маніпуляцій із громадською думкою через ботів і персональні дані користувачів. Окрім того, розмилися кордони щодо визначення медіа у часи, коли будь-яка людина з камерою може впливати на мільйонні аудиторії. За цими проблемами легко не помітити, як завдяки соціальним мережам відбувається діалог представників різних регіонів, культур та політичних поглядів навіть у коментарях під розважальними відео з міста Донецьк у мережі TikTok.

Чи можуть медіа переступити поділ на політичні табори та створити безпечний простір для національного діалогу? Чи можемо ми щось протиставити блоґерам та медia, які експлуатують почуття соціальної несправедливості та підсилюють протиріччя в суспільстві, стаючи на шлях діалогу та згуртованості? Чи, можливо, роль медіа полягає лише у висвітленні проблеми?